Одна бібліотека для книжок, статей і стрічок

У більшості людей немає проблеми з читанням. У них проблема з пошуком. Стаття — у вкладці з минулого тижня, книжка — в одному застосунку, стрічка — в іншому, а нотатка про цю книжку — у четвертому. Ніщо не пов'язане, тому ніщо не дочитується і ніщо не знаходиться знову.

Розв'язання — не вдаліша система зберігання. Це одне місце, щоб пошук, словник, нотатки і розклад повторень бачили той самий матеріал.

Що потрапляє всередину

Книжки. EPUB, PDF, TXT, HTML і Markdown. Завантажуйте їх із пристрою або з будь-якого файлового менеджера, який бачить телефон.

Статті. Збережіть вебсторінку — і вона очищається до тексту, без банерів і спливних вікон, і лишається доступною без мережі.

Стрічки. RSS і Atom, каталоги OPDS, акаунти X і канали Telegram — усе в одному списку. Якщо список стрічок у вас уже є десь іще, імпортуйте його як OPML, а не додавайте джерела руками; експорт працює так само, тож список ніколи не замкнений усередині.

Ваші власні нотатки. Усе, що ви зберігаєте під час читання — уривок, коментар, картку, — підшивається до книжки або статті, з якої прийшло.

Усе зі списку вище — той самий вид об'єкта, щойно опинилося всередині: відкривається в тій самій читалці, з тим самим словником, і потрапляє в той самий пошук.

Розкладайте за темою, а не за джерелом

Два інструменти і правило користування ними.

Теки тримають те, що належить одній меті: курс, який ви проходите, проєкт, нотатки до книжки. Заводьте теку, коли є причина відкрити її пізніше, а не заздалегідь.

Мітки йдуть упоперек тек. формули, обговорити, легко сплутати, мова, клієнт. Мітка — для питання, яке ви поставите через три місяці: «усе, що я зберігав про ціноутворення», — незалежно від того, звідки це прийшло.

Правило: розкладайте за тим, що шукатимете, і ніколи за тим, звідки це прийшло. «Розділ 4» і «з Economist» — факти, за якими ви ніколи не шукатимете. «Причини», «цифри», «розбіжності» — шукатимете.

Сама бібліотека групує за датою і веде покажчик за авторами, звідки б не прийшов матеріал, тож структура, яка дістається вам безкоштовно, уже розумна. Теки і мітки додавайте лише поверх неї.

Знаходьте за змістом

Звичайний пошук знаходить слово. Семантичний пошук знаходить зміст — по книжках, збережених статтях і нотатках разом, — тож «де я читав про політику зберігання даних?» спрацює, навіть якщо в уривку цих слів немає.

Для переповненої стрічки сортуйте за дотичністю до теми замість часу: назвіть те, що вам важливо сьогодні, і найближчі статті піднімуться вгору списку. Після кількох тижнів читання pimReader може ще й побудувати список рекомендацій за вашою власною історією — за тим, що ви справді читали, а не за тим, куди натискали.

Це і є виграш від того, що все лежить в одному місці. Пошук по одному застосунку вартий рівно стільки, скільки в цьому застосунку лежить.

Вирішуйте до читання

Не все, що прийшло, заслуговує на прочитання. Дві звички не дають великій бібліотеці перетворитися на борг:

• Спершу попросіть підсумок, коли стаття ховає свою думку. Прочитайте підсумок; відкривайте статтю, лише якщо вона це заслужила.
• Позначайте решту прочитаним без провини. Підписка на джерело — не обіцянка читати все, що воно публікує.

Мета — перейти від усього, що прийшло, до жменьки того, що варте вашого вечора.

Читайте тут і лишайте собі те, що важливо

Що б ви не відкрили, читається воно однаково: посторінково, як книжка, з перекладом над рядком, якщо ви читаєте іншою мовою, і з тим самим словником в одне натискання.

Усе, що варто зберегти — уривок, факт, слово, — стає нотаткою або карткою одною дією і підшивається до свого джерела. За місяці ви зможете пройти від картки назад до сторінки, з якої вона прийшла, і знову прочитати речення навколо неї. У цьому й сенс того, що нотатки живуть в одній бібліотеці з книжками: ніщо не передруковується і ніщо не лишається покинутим у застосунку, який забув, звідки воно взялося.

Як це налаштувати

1. Завантажте книжки, які читаєте зараз. Не всю полицю — ті три-чотири, які відкриєте цього місяця.
2. Імпортуйте стрічки як OPML або додайте ті п'ять джерел, яких вам бракувало б.
3. Заведіть одну теку для того, чим зайняті зараз. На цьому спиніться.
4. Додавайте мітки в міру появи питань, а не заздалегідь.
5. Зберігайте статті в бібліотеку, а не лишайте у вкладках. Вкладки не стане до п'ятниці; бібліотека лишиться.

А далі читайте. Розкладання відбувається побічним продуктом читання — мітка тут, нотатка там, — а пошук перетворює це назад на щось корисне.