Три способи, якими pimReader читає разом із вами

Програму для читання зазвичай оцінюють за тим, як вона показує сторінку. Нам здається, що судити про неї варто ще й за тим, що вона робить із тими чотирма сотнями сторінок, до яких ви сьогодні не дійдете.

У рідері pimReader для цього є три інструменти. Жоден із них не читає замість вас. Кожен стежить за тим, щоб та година, яку ви маєте, дісталася потрібному тексту.

1. Конспект до початку читання

Відкрийте панель поруч із будь-якою статтею — там уже чекають чотири готові запити: «Підсумувати зміст», «Короткий огляд», «Ключові моменти» і «Основна ідея». Один дотик — і відповідь з'являється поруч із текстом, а сама стаття лишається на місці.

Очевидне застосування — розбір завалів. Десять відкритих статей, десять основних ідей, і дві з них справді варті двадцяти хвилин кожна. Решту вісім ви все одно прочитали — у тому єдиному сенсі, який тут мав значення.

Менш очевидне — для тих, хто вчить мову. Складна стаття мовою, яку ви ще опановуєте, дається значно легше, коли ви вже знаєте, про що вона. Прочитайте спершу конспект — і кожне незнайоме слово прийде в готовий контекст: ви більше не розшифровуєте, ви підтверджуєте. А потім читайте сам текст, із перекладом над рядком для слів, яких не знаєте.

Дві деталі, про які варто знати:

• Власний запит можна ввести вручну й зберегти зірочкою. Якщо ви завжди просите «поясни так, ніби я в темі новачок», наступного разу це буде в один дотик.
• З домашнього екрана асистента можна попросити дайджест непрочитаних новин за останні два дні за обраною темою. Це найшвидший спосіб повернутися в курс справ після вихідних.

2. Поставте тексту запитання

Та сама панель приймає запитання. Не запитання до інтернету — запитання до сторінки, яка у вас відкрита. Що тут означає цей термін? Якого це було року? Який насправді аргумент автора проти цієї пропозиції? Відповідь береться з тексту й лишається поруч із ним, тож ви продовжуєте читати з того рядка, на якому зупинилися.

Для частих випадків є готові запити: «Питання та відповіді до цієї статті» перетворює матеріал на запитання й відповіді — чесна перевірка, чи зрозуміли ви його, — а «Аналізувати» перелічує сильні та слабкі місця аргументації.

Розширте охоплення — і запитання піде до всієї вашої бібліотеки: до книжок, збережених статей, нотаток, стрічок. Ось тут особиста бібліотека й починає окупатися. На запитання «що там у Nature писали про детектори темної матерії?» відповідь прийде зі статті, яку ви читали три тижні тому, — із зазначенням джерела, щоб її можна було відкрити на потрібному місці.

В основі — семантичний пошук: пошук за змістом, а не за збігом слів. Опишіть уривок, який пригадуєте лише приблизно, і він знайдеться, навіть якщо набрані вами слова не збігаються зі словами на сторінці.

3. Новини за змістом, а потім — за вами

Стрічки сортуються за датою, бо так простіше, а не тому що так зручно. Найсвіжіша стаття рідко виявляється тією, яка вам потрібна.

Тому pimReader додає другий порядок. У будь-якій стрічці відкрийте «Сортувати за», виберіть «Семантика» й назвіть тему — «акумуляторні технології», «вибори в Іспанії», «наука про сон» — і найближчі до неї статті піднімуться вгору. Теми лишаються в меню, тож потрібні завжди в один дотик, а ще їх можна поєднувати. Це те саме розуміння змісту, що й у пошуку: стаття про твердотільні елементи опиниться високо за темою «акумуляторні технології», жодного разу цих слів не вживши.

Третьому порядку тема не потрібна зовсім. Після кількох тижнів читання виберіть у тому самому меню «Рекомендації» — і pimReader оцінить непрочитані статті за вашою власною історією: за тим, що ви справді читали, а не за тим, на що натиснули. Спочатку програма чесно скаже, що даних їй поки мало. Читайте далі — що довша історія, то кращий список.

Скільки це коштує й чого не стосується

Конспекти, запитання, сортування за релевантністю та рекомендації входять до ШІ-асистента, для якого потрібна підписка pimReader Plus. Усе інше в рідері — книжки в усіх поширених форматах, стрічки, офлайнові статті, переклад над рядком, словник, флеш-картки з інтервальним повторенням — працює й без неї.

А асистент відповідає лише тоді, коли ви його запитали. Нічого не конспектується за вашою спиною, нічого не ховається зі стрічки: сортування за датою завжди в один дотик. Сенс не в тому, щоб читати менше. Сенс у тому, щоб вечір дістався тексту, який на це заслуговував.